№ 3 (2018)

В статті обґрунтовано роль теплофізичних процесів у формуванні включень вермикулярного та кулястого графіту, із забезпеченням їх росту за рахунок дифузії  вуглецю з розплаву через аустенітну оболонку. Наведено розрахунок теплових ефектів за теплотою утворення реагентів в чавуні та встановлено їх залежність від температурного фактору.

Исследовали особенности образования частиц износа, связанные с структурными изменениями вблизи поверхности катания железнодорожных колес в процессе эксплуатации. Показано, что наблюдается локализация износа в зоне выкружки, что приводит к подрезу гребней. Установлены основные источники и взаимное влияние разных факторов на образование частиц износа, что дает возможность прогнозировать характер износа поверхности катания железнодорожных колес при различных условиях эксплуатации.

Досліджено закономірності формування структури та властивостей  литих сплавів Al +15 % Fe та Al + 40 % Fe залежно від умов отримання, які мають перспективу використання як вихідних матеріалів для отримання антифрикційних матеріалів триботехнічного призначення. Встановлено, що структура матеріалів двофазна і складається матричної фази на основі алюмінію та інтерметаліду Al₃Fe  для сплаву з вмістом заліза 15 % і  Al_.Fe для сплаву з вмістом заліза 40 %. Розмір фазових складових залежить від швидкості охолодження розплаву і зменшується з її збільшенням, а їх мікротвердість не змінюється. Твердість сплавів збільшується зі збільшенням вмісту заліза в них і зменшенням швидкості охолодження при кристалізації.

Досліджено закономірності формування структури та властивостей  композиційних покриттів системи самофлюсівний сплав (СФС) – карбіди перехідних металів, в литому стані (РЕЛІТ, карбід ніобію). Встановлено, що методом просочення можна отримати, щільні покриття, з утворенням якісного контакту компонентів, між собою та з основою. Показані основні етапи формування структури композитів. Виявлено, що при просоченні має місце розчинність тугоплавкої складової в розплаві самофлюсивного сплаву. При цьому розчинність РЕЛІТу в СФС більша ніж розчинність карбіду ніобію, що зумовлено більшою енергією на межі зерен. Розчинність збільшується зі збільшенням кривизни поверхні.

Вивчено зносостійкість робочих поверхонь ріжучих елементів, відновлених методом комбінованої обробки, що включає попереднє хіміко-термічне насичення наплавлювального матеріалу в порошкових сумішах та наступне електроконтактне наплавлення отриманого матеріалу на раціональни хрежимах.

Досліджено вплив розподілу структурних складових у наплавленном уповерхневому шарі на величину та тривалість зношування відновленої поверхні комбінованим методом.

Розглянуто, як впливає на рідинноплинність фтофлогопітового розплаву склад фторфлогопіту. Встановлено, що  рідинноплинність фторфлогопітових розплавів збільшується із збільшенням температури та зменшенням алюмосилікатного модуля.

При температурі заливки у фторфлогопітових розплавів у ливарні форми в інтервалі 1400 – 1450 °С рідинноплинність складає 360 – 480 мм. Такі високі значення рідиноплинності забезпечують нормальне заповнення ливарних форм, та отримання якісних виливків.

Показано, що рідинноплинність розплавів, які вивчалися, наближається до рідинноплинності вуглецевої сталі та в 3-4 рази перевищує рідинноплинність базальтових розплавів, займаючи проміжне положення між розплавами базальту та рідким чавуном. Це дозволяє отримувати, як прості, так і фасонні виливки складної конфігурації із застосуванням технологічних засобів ливарного виробництва.