№ 1 (2016)

Повышение стойкости режущих инструментов является одной из важнейших проблем современной металлообработки, несмотря на широкое применение, механизм действия пленочного покрытия не до конца раскрыт, и, следовательно, пути его совершенствования и условия эффективного использования иногда определены неверно.

У статті розглядаються методи отримання виливків з диференційними властивостями поверхні, отриманих поверхневим легуванням при литті. Утворення легованого шару відбувається в результаті взаємодії розплавленого металу з легувальним покриттям, який нанесений на поверхню ливарної форми.

Одним з недоліків лиття за моделями, що газифікуються є неможливість отримання виливків зі складними внутрішніми порожнинами[1-3]. Тому був розроблений метод отримання порожнистих виливків за допомогою комбінованих пінополістиролових моделей із застосуванням піщаних стрижневих сумішей на основі смоли СФП011Л, яка в меншій мірі знеміцнюється під дією перегрітої пари.В якості розчинника застосовували метилацетат, який використовується замість забороненого ацетону. Літературних даних про вплив метилацетату на технічні характеристика стрижнів практично відсутні.

Застосування стрижнів з високою густиною для комбінованих пінополістиролових моделей (для стрижнів на основі кварцового піску вона складає 1650 кг/м3) може привести до деформації моделей або до руйнування ливникової системи при ущільненні ливарної форми. В зв’язку з цим виникає необхідність застосуванням стрижневої суміші з вогнетривким наповнювачем з низькою густиною [1-3].

Розробка та реалізація повного факторного експерименту для визначення оптимальної кількості модифікатора, часу витримки та температури розплаву алюмінієво-кремнієвого сплаву типу АК5М при його отриманні

Детали машин и механизмов, работающих во многих отраслях промышленности, среди которых горнодобывающая, металлургическая, строительная и прочие, испытывают на себе действие агрессивных окружающих сред, прежде всего действие абразивов. Поэтому для изготовления таких деталей и механизмов необходимо использовать материалы способные выдерживать воздействие таких сред без потери работоспособности [1, 2].

Одним из перспективных направлений для изготовления износостойких материалов могут быть структурно-неоднородные композиционные материалы, высокая износостойкость которых определяется наличием в них твердых гранул, закрепленных в вязкой матрице [3–7]. Анализ литературных данных показывает, что в качестве твердой составляющей целесообразно использовать карбиды переходных металлов IVa-VІa подгрупп таблицы Д. И. Менделеева и их сплавы (ТТС), особенно в литом состоянии [8]. Поэтому изучение условий получения и свойства тугоплавких соединений в литом состоянии является актуальной задачей.

Исследовано влияние Hf на структурообразование, механические свойства и жаропрочность отливок из магниевого сплава МЛ5.Установлено, что Hf в сплаве МЛ5 существенно повышает длительную прочности при повышенных температурах.

В статті розглянуто проблему технології різання рукавів високого тиску на ручних відрізних верстатах. Розглянуті різні методи відрізання рукавів високого тиску під заготовку, а також порівняна якість торцевих зрізів. Проведено порівняння між різанням на автоматичних відрізних станках та на ручних відрізних станках. Представленні різні експериментальні методики різання для підвищення якості торцевих зрізів рукавів високого тиску. Експериментальним методом пропонована нова технологія відрізання, яка полягає в максимально наближеній фіксації рукава високого тиску до відрізного кругу. В базовій конструкції відрізного станку передбачені лише упори, внаслідок чого після відрізання торцевий зріз рукава високого тиску розпушується металевою оплітки. Пропонована технологія виключає прокручування та згинання рукава високого тиску в процесі різання, внаслідок чого виключається розпушення металевої оплітки. В роботі наведена схема розподілу сил різання в процесі відрізання рукава високого тиску, математична модель визначення нормальних та тангенціальних сил різання. За допомогою тензометричного столу визначено величини складових сил різання при вільному та фіксованому відрізанні рукава високого тиску та проведено їх порівняння. Внаслідок використання даної технології торець відрізаного рукава високого тиску відповідає вимогам без застосування складних технологічних процесів.