ИЗНОСОСТОЙКИЕ СПЛАВЫ ДЛЯ ДЕТАЛЕЙ МЕТАЛЛУРГИЧЕСКОГО ОБОРУДОВАНИЯ

Автор(и)

  • Е.И. Ивахненко
  • В.А. Шаломеев
  • И.Е. Ивахненко

DOI:

https://doi.org/10.20535/2519-450x.6.2015.63141

Анотація

Для деталей металлургического оборудования, работающих в условиях интенсивного абразивного износа в условиях высоких температур (до 1100ºС) традиционно применяют высоколегированные сплавы. При этом, степень их легирования и морфология структурных составляющих определяют надёжность и долговечность работы отдельных деталей и узлов.
Исследовали влияние легирующих элементов на структурообразование, механические и эксплуатационные свойства высоколегированных феррито-карбидных сплавов 100Х27С2Л и 100Х27Н3С2Л. Изучали влияние углерода, хрома, кремния и никеля в пределах: 0,3%≤С≤1,2%, 18,0%≤Cr≤28,0%, 0,5%≤Si≤2,5%,
0,4%≤Ni≤12,0%.
Рентгеноструктурный анализ исследуемых сплавов проводили на дефрактометре ДРОН-3М в фильтрованном кобальтовом излучении при режимах съёмки U=26kV, I=15mA. Сканирование проводили со скоростью 1 град/мин при пределах излучения 4·104 имп/с с постоянной времени 2,5 с. По результатам съёмки проводили качественный фазовый анализ, с помощью которого идентифицировали фазы аустенита, феррита, карбидных включений и интерметаллидных соединений.
С использованием рентгенографического прибора Jeol 5 исследовали морфологию карбидов и пограничные зоны структурных составляющих в системах карбид - феррит и интерметаллид-феррит. Металлографические исследования проводили с использованием оптических микроскопов МИМ-8М и МБИ-6 на образцах металла до и после высокотемпературных (1100ºС) испытаний.
Результаты исследований позволили изучить процессы коалесценции и сфероидизации карбидов. Коалесценция карбидных частиц начиналась одновременно с их сфероидизацией и продолжалась после ее завершения. Однако, с заметной скоростью она происходила только при высоких температурах, когда диффузионная подвижность углерода увеличивалась. Диффузия углерода от мелких к крупным частицам карбидов создавала условия для пересыщения им аустенита на границах с карбидной фазой. В результате наблюдалось постепенное растворение мелких частиц карбидов и рост крупных.
Межфазные зоны в системах карбид-феррит и интерметаллид–феррит были обеднены легирующими элементами и интенсивно окислялись в условиях высоких температур. Вводимые элементы - кремний и никель - действовали не однозначно. Кремний, концентрируясь на границе карбидной фазы, снижал скорость коррозии металла. Никель, как элемент не склонный к пассивации, в изучаемых пределах на коррозионные процессы практически не влиял.
В результате проведенных исследований установлены оптимальные содержания легирующих элементов в сплавах и предложены новые феррито-карбидные сплавы для деталей горно-обогатительного оборудования, обеспечивающие надежную и долговечную работу.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-03-15

Як цитувати

Ивахненко, Е., Шаломеев, В., & Ивахненко, И. (2016). ИЗНОСОСТОЙКИЕ СПЛАВЫ ДЛЯ ДЕТАЛЕЙ МЕТАЛЛУРГИЧЕСКОГО ОБОРУДОВАНИЯ. Нові матеріали і технології в машинобудуванні (Праці Міжнародної науково-технічної конференції), (6), 63–64. https://doi.org/10.20535/2519-450x.6.2015.63141

Номер

№ 6 (2015): Нові матеріали і технології в машинобудуванні

Розділ

Сучасні технології виготовлення виливків із чавуну, сталі та кольорових металів.

Ліцензія

Авторське право (c) 2016 Нові матеріали і технології в машинобудуванні

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.

Етика автора:

  • Автор (або колектив авторів) несе (чи) відповідальність за новизну і достовірність результатів наукового дослідження. Автори статті повинні надавати достовірні результати проведених досліджень. Завідомо неправдиві або сфальсифіковані затвердження неприйнятні.
  • Автори повинні гарантувати, що результати дослідження, викладені в поданій рукописи, повністю оригінальні.
  • Запозичені фрагменти або твердження повинні бути оформлені з обов'язковим зазначенням автора та першоджерела.
  • Неетичні і неприйнятні надмірні запозичення, а також плагіат в будь-яких формах, включаючи неоформлені цитати, перефразування або привласнення прав на результати чужих досліджень.
  • Необхідно визнавати внесок всіх осіб, так чи інакше вплинули на хід дослідження, зокрема, в статті повинні бути представлені посилання на роботи, які мали значення при проведенні дослідження.
  • Співавторами статті повинні бути вказані всі особи, які внесли істотний внесок у проведення дослідження.
  • Автори не повинні надавати в журнал рукопис, яка була відправлена в інший журнал і знаходиться на розгляді, а також статтю, вже опубліковану в іншому виданні.

 

Етика редакції:

  • Редакція несе відповідальність за оприлюднення авторських творів. При прийнятті рішення про публікацію редактор  журналу керується достовірністю представлення даних і наукової значимістю даної роботи.
  • Редактор повинен оцінювати інтелектуальний зміст рукописів. Виходячи з принципів конфіденційності неопубліковані дані, отримані з представлених до розгляду рукописів, не повинні використовуватися для особистих цілей або передаватися третім особам без письмової згоди автора.
  • Редактор не повинен допускати до опублікування інформацію, якщо є достатньо підстав вважати, що вона є плагіатом.

 

Етика публікацій:

Журнал є виданням відкритого доступу. Всі статті вільні для перегляду, читання, завантаження та друку.

Матеріали приймаються українською, російською або англійською мовами і відповідно публікуються мовою оригіналу.